Jaguar interesting

мои работы

Ќароди ≥ нац≥њ

    ¬и¤вл¤Їтьс¤, що ус≥ люди под≥лен≥ на окрем≥ величезн≥ племена, ¤к≥ живуть на одному ≥ тому самому м≥сц≥. ¬ них дуже сильна стадна ≥Їрарх≥¤. Ќе лише м≥ж кланами, а й у середин≥ с≥мњ. ¬т≥м, це звичайний закон житт¤ на «емл≥ дл¤ ус≥х ≥стот. ўо правда, не вс≥ з них так ¤к люди, тримаютьс¤ племенами. ¬ кожному окремому племен≥ Ї св≥й устав, ¤кому повинн≥ п≥дкор¤тис¤ ус≥ члени племен≥, ≥накше - кара. «авд¤ки цьому величезне плем'¤ тримаЇтьс¤ у куп≥. ”весь устав, ¤кий люди називають законом, вигадують найвищ≥ по рангу люди, хоч в основному в уставах племен≥в написано, що ус≥м волод≥ють люди, нижч≥ по ≥Їрарх≥њ. ѕо-њхньому ц¤ вс¤ сукупн≥сть людей називаЇтьс¤ народом. ўоб устав виконувавс¤ ус≥ма ≥ щоб плем'¤-народ тримавс¤ п≥д владою одних ≥ тих самих людей, найвищ≥ по ≥Їрарх≥њ клани под≥лили плем'¤ на невелик≥ частини ≥ призначили њм своњх вожак≥в.
    ƒуже дивно, що найсильн≥ш≥ клани а особливо попул¤рн≥ люди, так зван≥ з≥рки, зовс≥м не в≥др≥зн¤ютьс¤ ан≥ силою, ан≥ спритн≥стю. ўо ¤вл¤Їтьс¤ основною ¤к≥стю вожака та поважних особин серед ≥нших жител≥в «емл≥. ÷е, мабуть, тому що дл¤ людей зараз под≥бн≥ ¤кост≥ не ¤вл¤ютьс¤ тим, що даЇ змогу виживати ≥ жити щасливо. “ак створений св≥т планети «емл≥, що саме вожак повинен мати найпотр≥бн≥ш≥ ≥ найрозвинут≥ш≥ ¤кост≥ дл¤ виживанн¤, йому ус≥ п≥дкор¤ютьс¤, проте й п≥дсв≥домо насл≥дують, хоч часто св≥домо можуть його вважати н≥кчемою.
    Ћюдина така ≥стота, що завд¤ки присутньому в њњ голов≥ хаосу, вона може мислити на довол≥ високому розумовому р≥вн≥, розкладаючи усе по поличкам. ÷е незвичайно мудро зроблено. “аким чином вона маЇ можлив≥сть боротис¤ з тим хаосом, ¤кий створюють страховиська, ≥ ¤кий Ї дл¤ них основою ≥снуванн¤. Ѕо хто, ¤к не люди його можуть зрозум≥ти ≥ винести зв≥дти корисн≥ дл¤ себе життЇв≥ уроки. ≤нш≥ попул¤ц≥њ населенн¤ ≥нших планет, не мають хаосу в соб≥. ќснова дл¤ њхнього ≥снуванн¤ дуже схожа на розумовий склад фей. ѕроте саме через це вони не мають змоги боротис¤ ≥з хаосом, ¤кий так легко породжують страховиська. “од≥ мати справд≥ була права, що люди це експеримент. ѕроблема стоњть лише в тому, що сили страховиськ розвиваютьс¤ набагато швидше, ан≥ж в≥дбуваЇтьс¤ розумова еволюц≥¤ людей. ќсь перш за все чому людство так потерпаЇ в≥д страховиськ. ѕотр≥бно його спасати, але ¤к?! ÷е дуже складно,... разом ≥з страховиськами зникне попул¤ц≥¤ людей. ™диний шл¤х, це боротис¤ з њхньою псих≥кою, намагатис¤ њх навчити тому, що вони знають. “обто вивести на верх њхн≥ потаЇмн≥ знанн¤, а пот≥м ¤комога швидше њх вдосконалювати. ÷е Їдиний шл¤х. Ўл¤х, що веде до людського самоп≥знанн¤. ј ¤к люди не хочуть цього робити!
    ѓхн≥ми вожаками ≥ "з≥рками" Ї люди ¤к≥ мають багато земного майна, грошей. ¬ чому ви¤вл¤Їтьс¤ њхн¤ сила. ј серед ¤костей у них Ї п≥дступн≥сть ≥ егоњзм, н≥кчемн≥сть що ви¤вл¤Їтьс¤ через сексуальну розбещен≥сть. «авд¤ки чому њхн≥ головн≥ бажанн¤ звод¤тьс¤ до отриманн¤ задоволенн¤, матер≥ального перенасиченн¤, ≥ продовженн¤ роду ¤ке зводитьс¤ до безрозсудност≥, набагато б≥льш≥й ницост≥ ан≥ж реальна любов. “ут немаЇ м≥сц¤ високим почутт¤м.
    ¬с≥ обставини, все оточенн¤ людей спр¤мовуЇ њх т≥льки до розвиванн¤ ницих властивостей характеру. —≥мњ створюютьс¤ в основному завд¤ки виживанню плюс половому т¤ж≥нню. ¬≥льний час людство все б≥льше в≥ддаЇ своњм дозволеним а часто в њхньому у¤вленн≥ благородним наркотикам. ƒ≥тей виснажуЇ школа, завд¤ки чому вони все менше часу витрачають на обдумуванн¤ себе, уроки природи. ¬с≥ захопленн¤, ¤к≥ можуть з'¤витис¤ у школ¤ра в≥дход¤ть на другий план, або зовс≥м зникають. Ѕо часу згодом не вистачаЇ нав≥ть щоб на половину вивчити урок. Ќа кан≥кулах дит¤ замаймаЇтьс¤ лише тим, що в≥дходить в≥д натиску школи. “ут не до самовдосконаленн¤, воно потребуЇ зваженого п≥дходу або крутих поворот≥в житт¤. ¬ результат≥ дит¤ч≥ розваги, ≥гри-навчанн¤, стають все прост≥шими, не потребуючи ¤ких-небудь мозкових навантажень. ј в под≥бному становищ≥ дитина дуже легко може потрапити п≥д вплив реклами. „им в б≥льш старший клас переходе людина, тим б≥льше вихвачений в≥льний час вона переносить лише на в≥дпочинок. ¬ цьому ¤кнайкраще допомагають стимул¤тори алкогольн≥ напоњ, чисто наркотики. ¬живанню наркотик≥в дит¤ учитьс¤ в своњх батьк≥в на св¤тах, пот≥м у реклами, старших знайомих, посторонн≥х що в≥дкрито в≥дпочивають наркотиками в барах чи просто на дороз≥, б≥л¤ лави. оли зак≥нчуЇтьс¤ школа ≥ з'¤вл¤Їтьс¤ шанс дл¤ самовдосконаленн¤, стаЇ вже п≥зно. Ћюдина почуваЇ себе дорослою, в≥льне проведенн¤ часу, ¤кому вона навчилас¤ в школ≥ стаЇ звичкою. Ѕатьки намагаЇтьс¤ њх навернути до навчанн¤ в ун≥верситет≥, вищих навчальних закладах. ѕродовжуЇтьс¤ в≥дсутн≥сть в≥льного часу. Ќовоспечена людина з титулом студент дал≥ несе свою т¤готу. ѓњ втомлене т≥ло ≥ перевантажена голова починають сам≥ по соб≥ прохати доп≥нгу - наркотик≥в. Ћюдина починаЇ розум≥ти, що у св≥т≥ Ї жорстка ≥Їрарх≥¤. ≤снують люди, ¤к≥ живуть удачно ≥ щасливо, це з≥рки ≥ найголовн≥ш≥ клани. ¬они стають дл¤ людини вз≥рцем. я вже писала, що серед ≥нстинкт≥в жител≥в земл≥ Ї один, ¤кий спонукаЇ њх брати приклад з вожак≥в. якщо молод≥й людин≥ не вдаЇтьс¤ виживати за принципом з≥рок, або вона просто по життю не здатна до розбещеност≥, то виступаЇ вперед ≥нший ≥нстинкт, за ¤ким написано, що особа ¤ка не в≥дпов≥даЇ загальним позиц≥¤м, слабка, повинна зникнути або померти, ¤кщо перше неможливо. “ак з часом все б≥льшою стаЇ пр≥рва м≥ж матер≥ально перенасиченими ≥ б≥дними, знищеними морально або самознищеними. “ак≥, б≥дн≥, ≥стоти не мають права за ≥нстинктами продовжувати р≥д. ¬они не зможуть навчити своњх наступник≥в правилам укладу сусп≥льства. Ќе впасти п≥д такий вплив звичайна молода людина не може.
    “аке розмежуванн¤ ≥снуЇ не лише в межах одного народу, а в с≥м¤х, групах, м≥ж народами ≥ нац≥¤ми. ќбов'¤зково повинна бути нац≥¤ ¤ка даЇ приклад ус≥м ≥ншим.
    Ћюдство за свою багато-тис¤чол≥тню ≥стор≥ю накопило багато р≥зноман≥тних знань. —аме та нац≥¤, ¤ка використовуЇ њх ус≥, зможе легко випередити ≥нш≥ крањни. ¬се нове, що людство створило прот¤гом останнього стол≥тт¤, таке не досконале. ѓхн≥ нов≥ знанн¤ не мають п≥д собою вагомого п≥дірунт¤. «в≥сно, це добре, що в останн≥й час народи намагаютьс¤ по¤снити ¤вища природи ≥ншими методами, з ≥накшоњ сторони. ѕроте ¤ все б≥льше пом≥чаю, що вони поступово кот¤тьс¤ до тих самих принцип≥в ≥ знань, ¤к≥ допомогли жити њхн≥м предкам.
    ¬перт≥, ой ¤к≥ вперт≥ внуки... не дарма колись батьки жорстко в≥дносилис¤ до д≥тей. «мушували њх спершу втомливо працювати на земл≥. ўоб дит¤ зрозум≥ло всю ц≥ну житт¤, навчилос¤ старанно дбати про своЇ майно. олись брати менш≥ (рослини ≥ тварини), були вчител¤ми людського розуму. Ќавчали людей влагоджувати хаос њхнього розуму старанн¤м ≥ почутт¤ми. Ќе в≥д слабкост≥ своЇњ предки починали в≥рити в бог≥в, а в≥д розум≥нн¤ досконалост≥ оточенн¤. „омусь зараз н≥¤ка людська наука не замислюЇтьс¤ над по¤вою в≥рувань. «араз усе це зведено до тупост≥, ¤ка могла бути у предк≥в. ј сам≥ не подумали, що прад≥ди не змогли-б жити ¤кщо вони були-б наст≥льки туми ≥ падкими на все. Ќ≥хто ≥ подумати не може, чому саме такому богов≥ чи духу п≥дкор¤лис¤ перш≥ люди. “о вже пот≥м, перед початком сучасноњ будови людського житт¤, предки почали оголошувати богами звичайних, проте сильних можливост¤ми, людей дл¤ покори.
    ѕредки не в≥рили в тварин, вони в≥рили в дух≥в. ј тих тварин, ¤ких наче обожеств¤ли, вважали вищими чи розумн≥шими за людей, б≥льш близькими до бога, ан≥ж самих себе. Ќав≥ть зараз люди вже знають про "незвичайн≥" здатност≥ к≥шки, коли ще Їгипт¤ни вважали њњ незвичайною твариною.
    ≤снуЇ безл≥ч доказ≥в про те, що предки людей жили дуже довго. ≤люз≥њ археолог≥в, що перш≥ люди швидко помирали, повн≥стю оправдовуютьс¤. Ѕо вони не можуть визначити час, ¤кий прожилв предок людини. ¬они дивл¤тьс¤ на стан та р≥вень розвитку к≥сток. ÷е зовс≥м нормально, що на перший погл¤д т≥ останки повинн≥ належати довол≥ молод≥й людин≥. Ѕо в≥дпов≥дно до довжини житт¤, стар≥нн¤ орган≥зму в≥дбуваЇтьс¤ пов≥льн≥ше. ѕо-любому к≥сти сучасноњ людини "розсипл¤тьс¤" (¤кщо людина тод≥ буде жива), в дв≥ст≥ рок≥в, бо стануть надто старими, крихкими. јрхеологи на справд≥ не можуть знати, ск≥льки рок≥в прожив предок, вони кажуть лише про р≥вень стар≥нн¤ останк≥в, та пер≥од в ¤кому жила ≥ померла ≥стота. “е саме торкаЇтьс¤ динозавр≥в. ™ нав≥ть таблички, в ¤ких написан≥ роки житт¤ давн≥х цар≥в. ƒо потопу вав≥лонськ≥ цар≥ жили приблизно по двадц¤ть тис¤ч рок≥в, а п≥сл¤ стали жити менше, б≥л¤ одн≥Їњ тис¤ч≥ рок≥в, згодом довжина житт¤ людей ≥ цар≥в зменшилась приблизно до ста п'¤тдес¤ти рок≥в. ÷им повн≥стю оправдовуЇтьс¤ такий довгий пер≥од кам'¤ного в≥ку. ѕрогрес ≥де разом ≥з зм≥ною покол≥нь. „им ц¤ зм≥на пов≥льн≥ша, тим пов≥льн≥ший розвиток наук ≥ св≥тобаченн¤. Ќов≥ покол≥нн¤ внос¤ть щось нове, не бачене батьками, виправл¤ють частину њхн≥х помилок ≥ припускаютьс¤ власних.
    “е, що ћойсей водив ≥зрањльт¤н 60 рок≥в по пустин≥, це нормально. Ѕо перш за все њм треба було уникати солдат, ¤ких посилав в погоню ™гипет, щоб т≥ не застали њх на новому м≥сц≥ житт¤ ≥ не завоювали знову. “ак за ш≥стдес¤т рок≥в Їгипт¤нам надоњло ган¤тис¤ за б≥женц¤ми. ќ н≥, а¤кже! —учасн≥ люди очевидного не бачать.
    ѕредки вм≥ли бачити в≥дчутт¤ми, народженн¤ новоњ ≥стоти, це справжнЇ чудо. як чадо схоже на своњх батьк≥в. « найперших хвилин воно вже кудись повзе, карабкаЇтьс¤ до тепла, житт¤.
    «араз начебто люди до-о-овше жити стали. ’е-хе, нещасна наука обманюЇ сучасник≥в що консерванти не здатн≥ законсервувати того, хто њх з'њв, ≥ що вони, живучи в орган≥зм≥ не вбивають ус≥л¤к≥ жив≥ орган≥зми що потрапл¤ють в середину. « одн≥Їњ сторони людина потерпаЇ в≥д бол¤чок викликаних консервантами (проблеми з перетравленн¤м њж≥ поголовно), з ≥ншоњ сторони вони не дають ≥нфекц≥¤м повн≥стю занапастити людину. “ак ≥ живе, мучитьс¤.

ƒизайн и проэктировка сайта: Olvia Jaguar
перепечатка матер≥алу дозволена лише при письмовому довзвол≥ автора. вс≥ права захищен≥.