мои работы мои работы мои работы мои работы мои работы мои работы мои работы мои работы
Людська наука
Після розмови з матірю я стала дивитися на людей дещо по-іншому. Релігія дуже важлива річ для цих слабких створінь. Може, вони через свою слабкість починають сіяти зло. Та не народжуються вони лихими, цього просто бути не може. Адже людська душа створена доброю. І коли вона після смерті через деякий час знову повертається на землю, то забуває все про минуле життя. Але особливо зараз чомусь доброта і відчуття щастя не зберігаються, губляться все сильніше, чим дорослішає людина. Разом з цим, поступово підсвідомо згадуючи про свій характер і життєві погляди які людина мала в минулому житті, вона часом стає ще гіршою аніж була в минулому житті. Тобто з часом люди створили таке підґрунтя, на якому всі найогидніші риси характеру швидко проростають, дають пишні суцвіття, після чого те насіння зла ще більше розповсюджується.
Втім, мені тільки що на розум спав один із законів природи. Може, він тут також має велике значення. Тобто якщо те насіння зла так сильно розмножиться, що більше не буде мати вдоволь підґрунтя аби рости далі, то воно буде вимушене боротися одне з одним, тобто настане те, що називається справжнім апокаліпсисом.
А зараз люди, можна сказати, лише стали на поріг до апокаліпсису. Він ще не почався. Коли я дивлюсь на картини які вважаються між людьми справжнім витвором мистецтва, то бачу що людство наче напружилося. З багатьох із них віє впевненість у тому що страшні часи вже настали. Те саме з літературою. Дуже багато книжок в яких світ починає рушитися настільки, що жити стає не виносимо тяжко, багато людей вмирає. А потім знаходиться хтось, хто спасає увесь світ. Це означає, що люди вже підсвідомо налаштували себе до апокаліпсису. Так одні з них чекають його аби показати себе у всій силі, а інша, більша частина людей, намагається якомога більше нагребти грошей та всяких інших задоволень зараз, аби бути впевненим у тому що ти встиг іспитати на собі все тваринне задоволення яке може дати Земля. Таким чином, хоч люди відхрещуються від святих книг а особливо апокаліпсису їхні душі відчувають що апокаліпсис це не вигадки. Ніхто не знає коли він почнеться і не може знати. Передбачити можна тільки великі земні негаразди те, чи являються вони останнім випробуванням на даному етапі розвитку для Землян ні. Дуже багато побічних релігій відростків від основних вірувань, твердять що нібито після апокаліпсису зникне смерть і всі будуть щасливими. Мені тоді стає цікаво, якби люди мене чули, то я-б запитала у сектанта читав він останній розділ Біблії чи ні? Там такого і поряд немає. Лише твердиться про те, що люди зможуть нарешті будувати своє життя без страшилищ, практично під наглядом ангелів. Що король страшилищ нарешті отримає справжнє покарання. Ще мені доводилося чути, що деякі секти вважають що нібито на справді апокаліпсис закінчився вже настав рай (хоч у Біблії про 100% рай після апокаліпсису ані словечка). Це не смішно, це гірко. Справжній рай існує лише для мертвих. Живі-ж повинні його самі будувати на Землі. Хто являється справжнім богом тих сект можна лише здогадуватися. Не дарма напророчено з'явиться багато неправдивих наставників.
Тепер моя ціль знайти, чому зараз доброта душі дитини так швидко калічиться, заростаючи бур'яном непотребу, зла. Все йде від виховання якими виростуть діти, таке продовження матиме духовна історія.
Звісно, батьки являються найголовнішими вчителями для своїх чад. Тільки ось у чому причина: я ще не зустрічала дітей які копіюють поведінку а особливо спосіб життя своїх батьків. Тому тут не може бути великої небезпеки для душі. Навіть якщо життєвий опит передається від покоління до покоління. Людські діти не позбавлені розуму, вони здатні створити власне відношення до подій в залежності від душевних характеристик: опиту і характеру. Окрім батьків, на виховання дітей також впливає телевізор. Та-ак,...
Інформація для себе: телевізор найцікавіша річ яку мені доводилося бачити серед людей. Це машина яку вони вигадали. За допомогою нього вони поширюють інформацію а також різні вистави-розваги.
Тільки хоч вистави для дорослих мають розбещений характер, вистави для дітей набагато добріші. Вони не можуть так сильно калічити дитячу душу.
Ні, на дітей явно окрім страшилищ впливає оточення. А! Зрозуміла. Дитина не може все сприймати своїм розумом, бо вона ще бачила дуже мало аби мати змогу повністю конкретно оцінювати ситуації. Діти все сприймають емоціями і навчаються життю саме на них. Батьки полюбляють травити себе дозволеними серед них наркотиками: алкоголем і тютюном. Від цього отримують задоволення, отже діти, бачачи таке, випитують у себе що наркотики повинні бути хорошою річчю. В рекламах по телевізору твердиться користь матеріальних речей діти бачать емоції людей з реклами і запам'ятовують що матеріальні речі необхідні, важливі, приносять лише користь. Відповідно практично нічого немає, що твердило-б цінність духовних речей. Мультики (вистави для дітей), хоч і добрі. Проте в них проти доброти часто постає зло. І способом для його подолання часто виступає напористість, наглість та сила головного героя. Особливо в мультиках в яких йде мова про якогось героя що майже сам спасає всіх. В результаті малюк запам'ятовує що завжди повинен бути хтось сильний, хто допоможе, чи навіть сам справитися з проблемами, а звичайні люди повинні сидіти тихо. Що від душевної доброти можна потрапити в халепу, а щоб в неї не потрапляти потрібно бути або тихою людиною, або мати в свої руках великі можливості: силу та розум. Звісно, так не в усіх мультиках.
Все-таки люди, не дивлячись на власну ницість, схожі на тварин . (Бо в виставах присутні тваринні закони.)
Людський світ побудований на егоїзмі та жорстокості. Звісно, за таких умов хіба можуть залишитися хоч які-небудь добрі риси характеру? Та ні, все одно можуть. Бо в сім'ї повинна панувати любов та довіра, адже без таких речей неможливе існування людської сім'ї.
Нажаль, коли дитина починає своє самостійне життя, вона потрапляє в умови в яких важко залишитися самим собою. По-перше, страховиська намагаються якомога швидше поселити в серце дитини позитивне відношення до зла. Часто діти навіть не можуть відрізнити зла від добра це перш за все ті невеликі спокуси що змушують дитину брехати своїм батькам, не довіряти їм. Все починається з маленького. А отже якщо батьки не навчили дітей оборонятися від страховиськ, своїх перших спокус, то, звісно, дитина сама цьому навряд-чи навчиться. Люди не бачать страховиськ. По-їхньому те, що невидиме, не існує, навіть якщо світ тріщить. Мати мені розказувала, що були часи коли люди вірили в Бога. Тоді вони могли мати хоч якийсь спосіб захиститися від чорних сил. Релігія це також магія. Тепер люди не слухають церковний дзвін, не кроплять домівку освяченою водою, не просять у вищих сил захисту. А це найелементарніші способи захисту від негативної енергії. В цей час страховиська продовжують свою чорну роботу без якого-небудь опору зі сторони людей. Жаль.
Коли дітки трошки підростають, батьки їх обов'язково направляють вчитися, в школу. В школі людські діти вивчають лише механічні закони на яких побудували свій світ люди. Ці знання, на мою думку, потрібні лише вченим. Проста дитина не розуміє повний сенс тих законів, на чому саме вони побудовані. При чому в школі їх вивчають настільки широко, що дітки одразу забувають весь матеріал як тільки зданий залік і останній екзамен.
В учеників, мабуть, жорстка потреба вивчити не зрозумілий більше аніж на половину матеріал, викликає до нього брюзгливе ставлення. Вони, ці нещасні створіння, думають: "Хай йому грець, прочитаю, визубрю, аби проблем не було", і таке інше. Та чим більш дорослішає ученик, і чим не зрозумілішим стає матеріал, то ці маленькі люди все більше впевнюються, що в житті його зрозуміти і встигнути все визубрити, не зможуть. Мені ще не доводилося бачити десяти- і одинадцятикласника, який сидів-би за навчальними книжками. З часом лише єдині знання і вміння отримують розвиток списування на уроках і екзаменах.
Нічого важливого про життя люди дітям не розказують. Не вчать у школі діти філософію, етикет, основи магічних знань, дипломатію, психологію, мистецтво. Адже саме ці знання пригодяться підростаючому поколінню у житті. Відповідно діти шукають знання духовної організації людського суспільства, норми поведінки, на вулиці. Де панує жорстокість та обман. Щодо батьків, то вони хіба здатні навчити дитину дипломатії якщо самі цього не вчили? Батьки вчать малюків лише тому, чим вони жили і що допомогло їм побудувати своє життя. Ці ледарі, наркомани та гульвіси здатні навчити лише лінощам, пияцтву, крадіжкам, та шабашам. До того-ж навіть якщо батьки не належать до жодної з цих груп, то це також не зможе врятувати дитячу душу. Психологія дитини налаштована так, що вона вважає приорітетнішими ті знання які добула сама. І головне місце де вона намагається їх знайти вулиця, друзі, дискотеки-гулянки. Бо податися більше нікуди. В церкву дитина не піде, не прокинеться в неї іскра розуміння, не буде молитися. Бо їй в школі і на телевізійних виставах втокмачують що релігія не має ніякої сили, що люди її побороли ще в далекому шістнадцятому столітті. В дітей могла-б виникнути цікавість до якоїсь людської науки, про яку не розказують в школі. Та ба! За такої жорсткої системи шкільної освіти школяр на підсвідомому рівні запам'ятовує що наука неймовірно жорстка а отже туди лізти не варто. Та й кружки якщо є, то лише для заможних міщан. Справжніх талановитих учнів суспільство топче як слони траву. Ну звісно, страховиська спати не збираються... Бідні діти.
Ось так і виростає типова людська натура з різними психологічними болячками. При сучасній системі освіти болячок та фобій нажити неможливо...
Ги-ги! Згадала таку цікаву річ. Про неї також зараз напишу. Зовсім недавно мені довелося побачити в магазині книжку "Природні аномалії". Я й подумати не могла, що люди можуть бути настільки неосвідченими і тупими. Не мало продається книг по магії, проте добряча половина людства все ще вперто вірить що ультразвук відкрили лише недавно. На справді особливим ультразвуком користувалися предки людей як магією, щоб піднімати в повітря брили. При чому таке робили християнські монахи. А ще подібними знаннями володіли єгиптяни якісь людські предки. Вони за допомогою звуку будували піраміди і притягли здалеку якогось величезного кам'яного лева-людину (забула, як він називається).
В тій книзі було написано, що на фотографіях, при довгій витримці, нібито інколи нізвідки з'являються постаті людей. А, часом, не страшилищ зафіксувала камера? Незнаю. Та хіба можна бути такими дурними, щоб не здогадатися що то сфотографовані істоти-духи, які рухаються дуже швидко, через що їх неможливо вловити звичайним зором. Тим паче що фотографії з духами - чорними постатями, зроблені вночі.
Все, що було написано в тій книжці, мені здається повністю реальним і зрозумілим.
Особливо поразила мене стаття про НЛО. Щось дуже схожа загальна будова тих кораблів на принцип будови звичайних літаків внутрішні пропелери, обтікаємість, плоске крило, та ще й не великі розміри. Мабуть, це якась хитра країна їх побудувала для таємних розвідок, а довірливі люди повірили наче то інопланетяни. Ну хіба вищі цивилізації можуть бути такими тупими, щоб не зробити власний корабель невидимим для людських очей. До того-ж через страшилищ Земля давним-давно взята під карантин.
Тут люди твердять що магія реальна, а поряд дивуються "аномаліям".
У мене поступово складається враження, начебто люди загублені істоти. І завдяки страшилищам їм важко знайти потрібну дорогу, любов до ближнього їм здається чимось не реальним. Та ні, навіть не нереальним а не припустимою річчю, в той самий час коли вони прагнуть аби їх любили та поважали інші люди.
Дизайн и проэктировка сайта: Olvia Jaguar перепечатка матеріалу дозволена лише при письмовому довзволі автора. всі права захищені.
мои работы 