мои работы       мои работы         мои работы        мои работы        мои работы        мои работы        мои работы        мои работы


Багаті можливості


    Село, здається, вимирає. Справді, було-б ненормально, щоб одна частина людей по добрій волі жила-б у місті, а інша у селі. Мабуть, колись усі люди жили у селі. А потім з часом, розвитком техніки, переселилися у місто де для життя нечистоплотних істот найбільше можливостей.
    Примітка для себе: нечистоплотний істота яка живе супроти любові і природи. Іншими словами це істота яка не має почуття власної гідності.
    В селах зараз в основному живуть старенькі люди. Всі інші покоління намагаються якомога швидше переїхати ближче до міста або у саме місто.
    Сутність села різко відрізняється від міста. Там люди трудяться на землі. Вирощують рослини або тварин, речі без яких селянин жити не може. Міщани працюють на великих заводах або у офісах. В заводах крім матеріальних речей виготовляється їжа. В основному це таблетки кожен міщанин їх обов'язково їсть. На другому місці стоїть алкоголь замінник води. На третьому місці інша хімічна їжа, яка на запах похожа на ту, що вирощують селяни. Буває, що до неї добавляють якісь рослини чи м'ясо. Проте та їжа найкоштовніша. Не дивно, що кожна міська сім'я намагається купити собі дачу.
    Як мені пощастило, що я живу лише з сонячної енергії. Інакше довелося-б потихеньку звикати до вживання корисних копалин, як міщани називають продукти з яких готують собі присмаки (таблетки) і другорядну їжу.
    Селяни в основному їдять їжу виготовлену з продуктів власної земельної ділянки.
    Головна ознака селян на мій погляд це невисокий зріст, середня вага. Проте вони мають більшу фізичну силу аніж міщани. Хоч в комах навпаки: чим більша і важча комаха, тим вона сильніша. Якась дивна людська фізіологія.
    Ще їхня головна ознака це хитрість. Правда, вона є не у всіх селян. Чим селянин багатший і щасливіший тим він хитріший. Хоч в місті все побудовано на возвеличенні одних і зневажанні інших, тут це правило не діє. Міщанин намагається виробити і продати якомога більше товару, а селянин навпаки, намагається виростити багато саме тих фруктів чи овочів, які не здогадалися виростити інші селяни, і мало тих овочів чи фруктів які вирощують інші селяни. Через що він має змогу високо підняти ціну на свої товари. В результаті покупцям-міщанам нікуди діватися доводиться платити багато. А селянин на тому собі пузо наживає, правда, влітку за роботою худає. Та сама ситуація з вирощуванням тварин чим менше селянин виростить тварин і надоїть молока, тим дорожче матиме змогу продати м'ясо чи молоко.
    Проте не всі селяни мають змогу жити на цьому. Така хитрість не здатна зробити багатими селян які мають мало майна: один город і дім. Особливо якщо город маленький. Мабуть, через те кількість селян скорочується.
    Людина така істота, яка не може жити без даху і їжі.
    Так виходе, що одні люди наживаються на інших: багаті на бідних. А чому багаті не можуть поділитися своїм величезним майном з біднішими? Скільки їм ще потрібно для задоволення тваринних потреб? Вони живуть тільки заради тваринного задоволення. Не більше. А того, що є найсильнішою, вічною цінністю, вони не бачать. Сліпці!
    
    З часом я все більше впевнююсь в тому, що життєвими цінностями взагалі для усіх людей є не вічні почуття, а звичайні речі, частіше всього гроші. Людина яка має багато матерії, почуває себе вищою за інших людей. Так, наче вона має можливість володіти дарами навколишнього світу. Це мене приголомшує. Яким треба бути тупим, аби так вважати. Разом з розвитком техніки, люди взагалі забули про справжнє багатство а особливо про справжню владу. Адже справжня влада це не гроші а особливо не матеріал, а душевна сила оволодівати серцями своїх ближніх, змушувати їх що-небудь робити так, щоб вони ніколи не здогадалися що на справді їх змушують. Ось, мабуть, саме через ці помилкові уявлення про світ люди часто вступають у нерозумні конфлікти.
    В подружньому житті те саме. Переважна більшість сімейних людей чи тих хто збирається втупити у шлюб, намагаються отримати від цього якомога більше матеріалу, аніж віддати свою любов і намагатися зрозуміти половинку. Або якщо вони не можуть отримати такої вигоди ні від кого, або більш-менш задоволені своїм станом у суспільстві, то будують сім'ю на необхідності продовжити свій рід змушує інстинкт. Вони не знають що таке любов. Навіть дивно, що досі залишилося таке поняття як зареєстрований і навіть церковний шлюб. Я гадаю що, мабуть, з таким життям ці поняття невдовзі зникнуть. Люди стануть жити прайдами чи стадами-гаремами.



Дизайн и проэктировка сайта: Olvia Jaguar
перепечатка матеріалу дозволена лише при письмовому довзволі автора. всі права захищені.
Hosted by uCoz