Jaguar interesting

эта жизнь...

эта жизнь..

ѕравда про IQ, або хто розумн≥ший - американц≥ чи слов`¤ни?

Ќе могла втриматис¤, аби не написати цю статтю.
(ќсновне джерело: спец≥альний випуск газети "√овор¤ть что говор¤т" книжечка "ћаг≥¤ чисел (дайджест)" «апор≥жж¤, 1993 р≥к.)

     ¬се почалос¤ в 1904 роц≥, коли французьке м≥н≥стерство народноњ осв≥ти назначило ком≥с≥ю, ¤ка повинна була опрацювати методи навчанн¤ розумово в≥дсталих д≥тей в паризьких школах. ¬они створили сер≥ю завдань, р≥шенн¤ ¤ких вимагало зд≥бност≥ оц≥нювати, сп≥вставл¤ти ≥ об'Їднувати факти, робити висновки. «адач≥ не вимагали спец≥альних знань.
     "...Ѕ≥не розм≥стив тести в пор¤дку зб≥льшенн¤ важкост≥ ≥ рег≥стрував, ¤кий процент д≥тей р≥зного в≥ку њх р≥шить. ÷ей п≥дх≥д прив≥в його до концепц≥њ розумового в≥ку. якщо дитина р≥шила тести, що в≥дпов≥дають р≥вню розвитку восьмил≥тньоњ дитини, але не зм≥г р≥шити тести дл¤ дев'¤тил≥тнього, його розумовий в≥к прир≥внювавс¤ до восьми рок≥в.
     —початку психологи, що користувалис¤ методикою јльфреда Ѕ≥не, опред≥л¤ли розумов≥ зд≥бност≥ дитини по р≥зниц≥ м≥ж його хронолог≥чним ≥ розумовим в≥ком. ¬важалос¤, що дес¤тил≥тн¤ дитина, розумовий в≥к ¤коњ р≥вний восьми рокам, в≥дстаЇ на два роки, в той час, коли шестил≥тн¤ дитина, розумовий в≥к ¤коњ р≥вний дев'¤ти рокам, випереджаЇ нормальний розвиток на три роки. ѕроте ¤кщо двохр≥чна дитина ви¤вл¤Їтьс¤ тут на два роки обган¤Ї своњх ровесник≥в, то це виключно р≥дк≥сний випадок. ќдин на 50000! јле випереджанн¤ на тих же два роки у в≥ц≥ 13 або 14 рок≥в майже непом≥тно ≥ не маЇ великого значенн¤. ... Ѕ≥льш того, дитина, в два роки, ¤ка ви¤вилас¤ одн≥Їю з 50000, до восьми рок≥в буде випереджати св≥й в≥к на в≥с≥м рок≥в. якщо з двох д≥тей восьмил≥тнього в≥ку - одному на справд≥ ш≥сть рок≥в, ≥ншому - 12, то ≤ (коеф≥ц≥Їнт ≥нтелектуальност≥) першого 133, а другого 67... "
      оеф≥ц≥Їнт ≥нтелектуальност≥ швидко завоював попул¤рн≥сть особливо зараз, коли вже створений так званий клуб найрозумн≥ших людей MENSA. «а даними того клубу лише 2% з тестованих людей здатн≥ дати в≥дпов≥дь на вс≥ запитанн¤ тесту за 30 хвилин. ÷е довол≥ багато, ¤кщо подумати. ƒва проценти це дв≥ людини ≥з ста. ќтже, кожен п'¤тидес¤тий - ген≥й. ѕереважна б≥льш≥сть людей отримують з 150 бал≥в лише 90-110. орисно прим≥тити, що половина член≥в клубу MENSA американц≥, а четвертина - британц≥. “обто англомовне населенн¤...
     ’оча ще дес¤ть рок≥в тому статистика показувала ≥ншу картину:
     "... б≥л¤ 50% вс≥х людей мають ≤ в≥д 90 до 100, 25% - вище ≥ 25% - нижче цього р≥вн¤Е 14,5% людей мають ≤ в≥д 110 до 120, 7% - в≥д 120 до 130, 3% м≥ж 130 ≥ 140, лише 0,5% мають ≤ вище 140 ... " ≥ це все заруб≥жн≥ дан≥.
     “ак у чому ж причина? Ћюди загалом з часом порозумн≥шали, чи розумов≥ зд≥бност≥ американц≥в виросли у к≥лька раз≥в?
     "Е дек≥лька дес¤тил≥ть назад вони (тести ≤) були попул¤рн≥ ≥ в —–—–. јле в 30-т≥ роки критика реальних ≥ досить ≥стотних недостатк≥в таких тест≥в переросла в категоричне запереченн¤ њх, ¤ке навр¤д-чи можна оправдати). ЅуваЇ, що ≤ окремоњ людини не в≥дображуЇ реального р≥вн¤ його ≥нтелектуального розвитку. Ќаприклад, було, що люди ≥нтелектуальних профес≥й, висок≥ розумов≥ зд≥бност≥ ¤ких були беззаперечн≥, показали середн≥ розумов≥ результати при р≥шенн¤ тест≥. ≤ навпаки, нер≥дко в д≥тей дошк≥льного в≥ку ≥ пац≥Їнт≥в псих≥атричних пол≥кл≥н≥к ви¤вили високий ≤. ¬≥домий англ≥йський психолог професор ’. ƒж. ™йзенк в книз≥ "знайте своњ ≤" Е зр≥вн¤в тести з медицинським термометром. ѕокази термометра, зв≥сно, говор¤ть нам щось про стан орган≥зму, але на основ≥ одних лише показань термометра неможливо вил≥кувати хворобу. Е ≤ ¤кщо одним з головних фактор≥в, опред≥л¤ющих м≥сце людини в сусп≥льств≥, ¤вл¤ютьс¤ його розумов≥ зд≥бност≥, то далеко не останню роль граЇ його вол¤, труд, специф≥чн≥ зд≥бност≥ або таланти ≥ т. п. ј њх то таке випробовуванн¤ не враховуЇ. ѕроте ¤к справедливо пише англ≥йський психолог Ѕарр≥ —тес≥ "Е техн≥ка психолог≥чних тест≥в може бути корисною дл¤ об'Їктивноњ, наск≥льки це можливо, оц≥нки ≥ндив≥дуальност≥ ≥ зд≥бностей". Е "

     якщо вам коли-небудь доводилос¤ бачити оф≥ц≥йний зразок тест≥в IQ, то ви не могли не пом≥тити, що: "...“ест, ¤кий ми вам пропонуЇмо, складаЇтьс¤ з 40 задач, розташованих в пор¤дку зб≥льшенн¤ складност≥. «адач≥ трьох тип≥в: числов≥, л≥нгв≥стичн≥ ≥ граф≥чн≥. ÷≥ три типа задач в≥дпов≥дють трьом основним типам розумових зд≥бностей...". “обто в≥н складаЇтьс¤ з суто задач дл¤ розвитку лог≥ки. ѕам'¤таю, що коли ¤ полюбл¤ла р≥шати под≥бн≥ задачки, то, пишу ≥стинну правду, ≤ за тестом у мене був в рамках 120-125, а зараз, коли ребусики мене перестали ц≥кавити, м≥й р≥вень ≤ знизивс¤ до 115-120. ’оч ¤ впевнена, що подоросл≥шала ≥ стала розумн≥шою ан≥ж ран≥ше. я все одно не покинула розумову роботу зовс≥м. —права в тому, що св≥й р≥вень ≤ можна довол≥ легко п≥двищити ≥ набагато. ѕотр≥бне лише бажанн¤. ј це означаЇ, що под≥бн≥ тести не можуть об'Їктивно вим≥рювати вроджен≥ розумов≥ зд≥бност≥ людини.
     я знаю одну людину - д≥вчину. оли ¤ ходила до школи, то ми з нею товаришували. ¬она мала так≥ погл¤ди на житт¤, могла так об'Їктивно оц≥нити ситуац≥ю, що нав≥ть мен≥ до нењ було далеченько. оли нас ображали хлопц≥, то ¤ починала дутис¤ на них, часом мало не плакала в≥д образи. ј вона, “ан¤, казала: "Ќащо звертати увагу на придурк≥в, нехай соб≥ б≥с¤тьс¤." ’оч “ан¤ не була в≥дм≥нницею, швидше навпаки. ¬она не змогла-б отримати нав≥ть середнього результату по тесту ≤, бо так вона побудована. ’оч п≥сл¤ школи обрала дл¤ себе ¤кнайкращу профес≥ю, ¤ка найб≥льше дл¤ нењ п≥дходила - судового повара. –азом з тим вона отримала профес≥ю оф≥ц≥анта ≥ бармена. ¬чилас¤ спочатку безплатно. «могла влаштуватис¤ вдало на оплачувану практику. ≤нших людей з осв≥тою повара, ¤ких мен≥ доводилос¤ бачити, так вдало не обрали соб≥ м≥сце дл¤ навчанн¤ ≥ практика в них не була оплачувана, згодом вони вир≥шили що ц¤ профес≥¤ не дл¤ них... ÷е х≥ба означаЇ, що “ан¤ - не розумна людина? я њњ знаю довол≥ непогано. √р≥шк≥в ≥ в нењ вистачаЇ, проте в ус≥х вони Ї...
     ≤снуЇ така хвороба, ще не досл≥джена вченими ≥, мабуть, н≥коли не буде досл≥джена, ¤ку можна назвати синдромом ген≥альност≥. ¬она в основному про¤вл¤Їтьс¤ в дитинств≥. “аке звичайне на вигл¤д чадо задаЇ дивн≥ запитанн¤, розумов≥ зд≥бност≥ у нього зашкалюють за загальн≥ норми. ѕроте росте воно, росте... а толку? …ого розумовий розвиток припин¤Їтьс¤ ран≥ше, ан≥ж у звичайних людей. ¬оно виростаЇ зовс≥м не приспособленим до житт¤. ƒал≥ - ще краще. –озумов≥ зд≥бност≥ фальшивого ген≥¤ швидко починають зникати, таке враженн¤ що його мозок виснаживс¤, стар≥Ї набагато ран≥ше ≥ швидше, ан≥ж у звичайних людей. ÷е - факти. “ака людина з часом перестаЇ розум≥ти своњх однокласник≥в, пот≥м - дорослих ≥ набагато старших за себе людей. ¬ дорослому в≥ц≥ њњ розумов≥ зд≥бност≥ б≥льше схож≥ на св≥тогл¤ди маразматичного д≥да.
     ÷е п≥двищенн¤ лог≥ки властиве ≥ люд¤м що л≥куютьс¤ в псих≥атричних кл≥н≥ках. ѕроте люди хвор≥ на синдром ген≥альност≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ген≥альних людей тим, що все њм даЇтьс¤ занадто легко. ¬они нав≥ть не розум≥ють чому це саме так, а не ≥накше. ¬они не трат¤ть час на обдумуванн¤ проблем. ¬ них немаЇ ¤когось особливо саме ц≥кавого хоб≥, просто робл¤ть ≥ все.
     якщо звернутис¤ до житт¤ ≥ розвитку в≥домих ген≥њв. “о можна пом≥тити що вони керувалис¤ в своЇму житт≥ бажанн¤м щось робити, неймов≥рною ц≥кав≥стю, багато роздумують над чимось. ¬они можуть зовс≥м не розум≥ти ≥нших галузей науки чи мистецтва, бо швидше за все тому, що воно в них не викликаЇ н≥¤коњ зац≥кавленост≥. ѓхн≥й мозок з часом пристосувавс¤ до одн≥Їњ роботи.
     √ен≥Їм не народжуютьс¤, ним стають.
¬иникаЇ проблема, ¤к же навчитис¤ оц≥нювати реальний розумовий потенц≥ал людини? ¬се на справд≥ набагато прост≥ше, легше. ¬арто лише пор≥вн¤ти св≥тобаченн¤ ген≥њв з звичайними людьми ≥ в в≥дпов≥дност≥ до цього скласти тест.

     я спробувала зробити щось под≥бне. ¬т≥м, ¤ ран≥ше не складала серйозних тест≥в, але, гадаю, в мене вийшло. ѕринаймн≥ психологи тепер знатимуть в ¤ке саме русло њм ≥ти дл¤ вир≥шенн¤ проблеми, ¤кщо вони, зв≥сно, захочуть цю проблему вир≥шувати.
     ¬ибер≥ть найб≥льш п≥дход¤щу дл¤ вас в≥дпов≥дь. “≥льки в≥дпов≥дайте чесно, кому-кому а соб≥ брехати не варто:

1. ¬и подаЇте милостиню? якщо ви н≥де не працюЇте, то дайте в≥дпов≥дь на таке запитанн¤: вам жаль хоча-б ту частину бомж≥в, ¤к≥ не винн≥ в своЇму становищ≥?
а) так      б)н≥

2. ¬и п'Їте спиртне?
а) н≥ або т≥льки коли потр≥бно пол≥читис¤      б)так      в) час в≥д часу

3. ¬и вважаЇте ус≥х людей дурними? „и, принаймн≥, не здогадливими?
а) так      б)н≥      в) н≥ те, н≥ друге

4. як ви гадаЇте, чи потр≥бна люд¤м в≥ра в Ѕога взагал≥?
а) так      б)н≥      в) це тупе запитанн¤

5. як ви гадаЇте, розум людини виражаЇтьс¤ лише в њњ знанн¤х?
а) так      б)н≥

6.” вас одна чи дек≥лька речей, ¤ким ви хочете присв¤тити своЇ житт¤? ¬раховуЇтьс¤ все, нав≥ть духовн≥ ц≥нност≥, окр≥м любов≥ до одн≥Їњ людини чи дек≥лькох, ≥ колекц≥онуванн¤.
а) так      б)н≥      в) це тупе запитанн¤

7. ƒл¤ чого потр≥бне житт¤?
а) дл¤ вдосконаленн¤      б)дл¤ отриманн¤ задоволень      в)це тупе запитанн¤

8. ѕол≥т у космос р≥вний чому?
а) хорошому уроку      б) екзотичн≥й подорож≥

9. який спос≥б житт¤ найкращий чи ¤к повинна жити людина?
а) ¤к дитина      б) ¤к вчений      в) ¤к б≥знесмен

10. ¬ ¤к≥й с≥м'њ ви народилис¤?
а) в заможн≥й      б) ≥нше

11. Ќайб≥льший людський бич по-вашому?
а) л≥нь      б)зл≥сть      в)ц≥кав≥сть

12. ¬аше житт¤ схоже на:
а) урок      б) гру в театр≥

13. „им ви б≥льше любите займатис¤?
а) в≥дпочивати      б)навчатис¤      в) поринути з головою в своЇ хоб≥

14. ўо у вас викликаЇ найб≥льше зац≥кавленн¤?
а) щось нове ≥ погано вивчене чи зовс≥м не зв≥дане
б) нова книжка чи ц≥кава ≥ повчальна передача
в) новий вид в≥дпочинку або новий спос≥б отримати задоволенн¤

15. Ќайкращий в≥дпочинок по-вашому це:
а) сп≥лкуванн¤ з природою      б) поњздка на море      в) сид≥нн¤ б≥л¤ телев≥зора або в кафе

16. „и ви можете сид≥ти без д≥ла аби у вас не почали чухатис¤ руки аби зайн¤тис¤ ¤коюсь роботою, або вас почне охоплювати сум?
а) так      б)н≥

17. ¬и вперта людина?
а) гадаю, що н≥      б) так

18. оли ви зробили що-небудь, чи дос¤гли чогось, ¤к ви до цього в≥дноситес¤?
а) н≥чого особливого, можна було зробити краще
б) очевидно, ¤ справд≥ розумна людина

19. ¬и в≥рите маже повн≥стю усьому, що написано в книжках чи думкам ≥ св≥тобаченню розумних людей?
а) так або здеб≥льшого      б)н≥

20. ƒл¤ того, щоб стати вченою людино, потр≥бно:
а) п≥ти навчатис¤ в ун≥верситет
б) слухати поради старших (розумн≥ших) людей
в) вчитис¤ в ун≥верситет≥ не обов'¤зково

ключ:

	а	б	в		а	б	в		а	б	в		а	б	в
1)	2	0	-	6)	2	1	0	11)	2	1	0	16)	2	0	-
2)	2	0	1	7)	2	0	1	12)	2	0	-	17)	0	2	-
3)	2	0	1	8)	2	0	-	13)	0	2	1	18)	2	0	-
4)	2	0	-	9)	2	1	0	14)	2	1	0	19)	0	2	-
5)	0	2	-	10)	0	2	-	15)	2	1	0	20)	1	0	2

–езультат тесту ≥ Ї коеф≥ц≥Їнт ваших потенц≥альних розумових можливостей. √оловне - його не змарнувати.

0-11 бал≥в ваш≥ життЇв≥ погл¤ди навр¤д чи дадуть вам можлив≥сть працювати над собою.
12-27 бал≥в ви себе почуваЇте комфортно, проте ви ≥ зрозум≥ти не можете, що здатн≥ на б≥льше. ƒл¤ вас в основному - головне стаб≥льн≥сть. јле подумайте, Ї набагато важлив≥ш≥ ≥ корисн≥ш≥ реч≥ ¤кими ви зараз займаЇтес¤. ћожливо, ¤кби ви виконали мр≥ю свого дитинства, то змогли-б п≥двищити св≥й потенц≥ал.
28-35 бал≥в ви гадаЇте, що ви розумна людина, так ¤к ви розумн≥ш≥ за своњх знайомих. ѕроте це ще не ознака ген≥альност≥. ¬и стоњте в найб≥льш зручному положенн≥ - можете зрозум≥ти ¤к вищих за себе, так ≥ нижчих. ћожливо, ви повинн≥ трансформувати думки найрозумн≥ших людей чи ген≥њв, дл¤ того аби њх могли зрозум≥ти люди, що сто¤ть нижче вас.
36-40 ви знаЇте, що людина здатна на набагато б≥льше, ан≥ж вона робить, творить. ¬и прекрасно розум≥Їте, що ген≥¤ми не народжуютьс¤, ними стають. якщо будете трудитис¤ - то ви на в≥рн≥й дороз≥.

ƒизайн и проэктировка сайта: Olvia Jaguar
перепечатка матер≥алу дозволена лише при довзвол≥ автора. вс≥ права захищен≥.